Стало известно, что в новом движении Дмитрия Яроша «ДИЯ» открестились от городской организации «Правого сектора». Ранее актив местной ячейки устраивал постоянные разборки, выкапывал чужие трубы, а попавшись, угрожал общественнику, который и вскрыл это преступление. После этого в организации сменился руководитель, но силовые акции не прекращались. Когда Ярош покинул «Правый сектор», днепродзержинское отделение, в полном составе, заявило о намерении последовать за своим лидером. Уже после смены названия «патриоты» «засветились» при нападении на офис и непонятных разборках на одном из предприятий возле МРЕО. Теперь же, после отказа движения «ДИЯ» иметь дело с городской ячейкой, ее глава начал говорить, что никто и никуда с «Правого сектора» не выходил.
«Сьогодні в житті нашої міської організації сталася, без перебільшення, епохальна подія: від нас офіційно відмовилася обласна організація «національного руху Дмитра Яроша». Тобто тепер ми — не з «людьми Яроша». Причини вказані наступні: «протягом останнього часу діяла абсолютно автономно, не узгоджуючи свою діяльність із обласним Штабом НР «ДІЯ», її діяльність часто йшла врозріз із Програмними засадами Руху і носила стихійний некерований характер, а керівники міської організації останнім часом постійно зводили свою діяльність та виконання наказів до особистого конфлікту з обласним Штабом Руху». Трохи заплутано, але в цілому зрозуміло. Тільки тепер треба пояснити для широкого загалу, що відбувалося насправді і чому прийшло до такої ситуації.
Кам’янська (Дніпродзержинська) організація безсумнівно завжди визнавала за Дмитром Ярошем провідну роль в ПС і йшла за ним, не вагаючись. І зараз не ми відмовилися від організації — НАС попросили на вихід. Проблеми в Правому Секторі (розкол, сварки, розборки і т.п.) нашу організацію майже не зачепили, бо ми виступали одним фронтом, трималися твердо і робили без зайвого піару серьйозні справи. Цікаво, як змогла існувати і розвиватися протягом двох років «некерована і стихійна структура»? Сформувати і оснастити бойовий взвод із членів міської організації в 30 бійців, збудувати вишкільний полігон за власний кошт, провести від себе людину у міськвиконком, брати потужну участь у міських, обласних і загальноукраїнських акціях, допомогти десяткам (а може й більше) простих людей, ганяти бракон’єрів по всій акваторії водосховища, ловити «гоблінів»-нищителів лісу, і ще багато всього різного. Тільки ось 98% цих акцій були проведені виключно на нашому ентузіазмі, без найменшої участі обласного штабу. Навпаки, часто-густо від обласного керівника Р. Винара ми чули гучні крики в телефонній слухавці про неприпустимість тої чи іншої акції, про страшні наслідки, про «рішання» з обласним міліцейським, сбушним чи якимось іще начальством… Проблема в тому, що ці «рішалова» через раз (чи частіше) нічого не вирішували, нас же «тримали за повідок», гасячи ініціативу. У хлопців накопичувалося глухе роздратування, і все важче було пояснювати, чому нам не дають робити хоч щось. Тому ми все рідше стали звертатися до обласного керівництва про дозвіл на чергову акцію: допомоги ніякої, зате є конкретна можливість нарватися на чергову відмову. Чомусь нашому обласному керівнику комфортніше і простіше домовлятися з ментами, чим стати з побратимами в один ряд і вступити в конфлікт з системою. Найсмішніше у цій ситуації те, що протягом останніх трьох місяців ми ВЗАГАЛІ не отримували ЖОДНИХ наказів! Не було намічено НІЯКИХ — ані стратегічних, ані тактичних напрямків діяльності! То про які, в біса, «невиконання наказів» йде мова? Якби ми сиділи і чекали «вказівок» обласного керівництва, вже і всохли б від бездіяьтності.
І іще один веселий момент: ні один з бійців Кам’янської організації не писав заяви про вихід з лав Правого Сектору і вступ у «ДІЮ». А в місцевій юстиції я особисто зареєстрований як голова Дніпродзержинського осередку ПС! Так що формально ми ніколи і не припиняли бути Правим Сектором. Насправді обласне керівництво зняло тяжку гору з наших плечей — нікому з правосєків не подобалася карамельно-солоденька назва «ДІЯ» і її повна бездіяльність, безхребетність і «загально-ліберальність». Так що ми залишаємося революціонерами — незручними, безкомпромісними і принциповими. Слава Нації! Смерть ворогам!», — пишет Можейко в своем фейсбуке.
В целом, финал городской организации не мог быть никаким другим. Все закономерно. Случайные в политике люди зарабатывали на околополитических игрищах и занимались, по-сути, разбойными нападениями на бизнес-структуры. Теперь, без прикрытия нардепа Яроша, больше половины членов местного отделения «Правого сектора» уже в ближайшее время могут оказаться за решеткой…
брат «камінь» намагався кришувати практично все іменем Дмитра Яроша та допомогою бійцямм АТО. А на справді направляє більшість коштів своїй донці у Київ. Про факти паскудства Дніпродзержинського осередку дуже переконливо було розказано у обласній організації і там зробили досить правильні висновки на підставі безперечних доказів.