Здається, Київ не зрозумів ще свою роль в економічній кризі, що скувала європейців. Та й взагалі, популізм і пропаганда української влади сьогодення, схоже, саму цю владу і переконали, наскільки вона шанована, успішна, законна й улюблена усіма і в Україні, і в Європі, і навіть у світі.
Насправді в ЄС розуміють, що запобігати жахливій економічній кризи, яка через Грецію, Португалію, Ісландію, а тепер ще й Італії разом з Францією стрімко насувається, підганяючи армією голодних африканських біженців, слід оперативно і рішуче.
Ще один маленький, але важливий міжнародний момент, упущений українською владою — це доля арештованих рахунків лідерів авторитарних країн. Гроші вже обіцяні майбутнім урядам, котрі усунуть тиранів. Однак коли таке станеться, приміром, у Лівії — питання, а гроші заарештовані і працюють вже сьогодні. І працюють вони на користь ЄС — у грошей немає можливості сидіти склавши руки.
На цьому тлі українська влада виглядає і без того європейськими вигнанцями із криміналітетом у своїх рядах, з найбільш не шановним в Європі президентом, політичними репресіями й фантастичною корупцією. Фактично у Європи є всі підстави піти в дипломатичну атаку на Київ і немає факторів, які б цьому перешкоджали. Арешт закордонних рахунків — це більш ніж актуально. А те, що кошти української олігархії тримаються не в гривнях і не в Україні — економічна аксіома.
Скільки мільярдів заарештованих активів відкриються перед Європою, якщо будуть заарештовані рахунки українських урядовців і найрезонансніших олігархів лише в Європі? Щонайменше 15. Дуже жорсткий мінімум, майже песимістичний, але для ЄС — цілком непогана сума, щоб скористатися нею в надзвичайно скрутний час. І скористатися цілком законно. Нагадаємо, що відсотки по арештованих активах ніхто нараховувати не стане, а вони й виступатимуть прямою вигодою за арешт європейцям. І це як мінімум!
А є ще власність та бізнес-активи, підрахувати які взагалі не можливо. А ще — коштовності та інші цінності, цілком придатні для арешту.
Італія, як тільки збагнула про майбутні проблеми економіки, серйозно почистила лави мафії. І було вилучено десятки мільйонів доларів, або навіть взагалі сотні. Досвід використання капіталів «поганих хлопців» для своїх потреб є. Дуже свіжий приклад.
Ось тільки українська влада буде приречена, і приречена зовсім не лише на політичну смерть: вся система нової української політики і економіки — це експорт ресурсів і виведення мільярдів в спокійну Європу. Знищуються ті, хто цьому заважає. А тому знищується опозиція.
Однак коли грошей не стане — як контролювати колишніх союзників, котрі діють лише за гроші? Як поділити мізерні залишки всередині країни? І задля чого взагалі тоді потрібні будуть всі титанічні зусилля щодо централізації влади? І запитання на ці відповіді, навіть сказані пошепки, чітко засвідчують: такий крок Європи стане смертним вироком дуже багатьом представникам влади України.
А Європі саме зараз гостро потрібні гроші…
