Практически все бюллетени обработаны и подсчитаны. Результаты говорят о том, что в первом туре ни один кандидат на должность городского головы не набрал более 50% голосов избирателей.
Предварительные результаты выборов следующие:
- Андрей Белоусов – 33,75%;
- Евгений Найда – 12,87%;
- Олег Мороз – 11,73%;
- Игорь Лесничий – 11,27%;
- Василий Швец – 7,89%;
- Александр Залевский – 7,53%;
- Станислав Сафронов – 6,28%;
- Александр Черненко – 4,72%;
- Александр Бережной – 4,30%.
В городской совет проходят следующие партии: Оппозиционный блок, «УкрОП», «БПП», «Батьківщина», «Народный контроль», «Відродження», «Наш край» и «Самопоміч». Под вопросом остается попадание в горсовет «Свободы». Ее рейтинг колеблется в районе 5%.
Е. Сергеев
Честність і гідність у ВО «Свобода». Або — чОГО Я НЕ ГОЛОСУВАВ, та Й –
НЕ ЗБИРАЮСЬ ГОЛОСУВАТИ, ЗА ОлександрА ЗалєвськОГО
Ціківо було подивитись на один з багаточисельних
білбордів ВО «Свобода». Встановлених останнім часом у місті Кам’янське (Дніпродзержинськ). На якому, крім вкраденої у мене фотографії, ще був цікавий напис: «Усі вони – такі-сякі-розтаки! У них – і те, і інше, і п’яте-десяте! А ми, у ВО «Свобода», не маємо того усього, що вони! Але (дословно): «У нас – чесність і гідність».
Ну що ж! Проаналізуємо відомі факти. Щоб визначити, що ж розуміється під словами «чесність і гідність» у ВО «Свобода». Та — що ж розумієте під словами «чесність і гідність» Ви, Олександр Залєвський. Людина, яку у ВО «Свобода» так цінують, що навіть висунули, у 2014 р., кандидатом у депутати Верховної Ради!
І – почнемо з весни 2013 р. Ви тоді ще не очолювали міську організацію. Але ж — не без Вашої участі, на сайті партії з’явилось багатообіцяюче повідомлення. Про створення у Кам’янському «революційного комітету». (У який, як мені сказали, людей записували без їх відома). Я зразу сказав, на зборах, що це – мильна бульбашка.
Що ж отой «революційний комітет» зробив під час «революції гідності»? Вже – під Вашим керівництвом? Якщо Ваша ласка, по тижнях… Може, я був не правий? І, як чесна людина, що має гідність, повинен вибачитись перед Вами? Чи – я був-таки правий? І інформація про «створення революційного
комітету» — афера М. Дорофєєва! «Чесно і гідно» підтримана Вами?
Далі. Ваше призначення, саме – призначення, у 2013 р, очільником міської організації ВО «Свобода». Що є порушенням Статуту партії. І – ситуація, що склалася:
1. це було чесно по відношенню до членів організації? Яким Вас нав’язали волюнтаристським рішенням Олександра Замкового? І як це корелює з терміном «гідність»?
2. будь-яка розумна людина з ВО «Свобода», у ті часи, сказала б О. Замковому: «Дякую за довіру! Але – часи зараз непевні, що чекає нас усіх – ніхто не знає… Я не хочу бути призначеним керівником! Я хочу бути обраним! Щоб бути впевненим, що люди мені довіряють! І підуть за мною у вогонь та воду». Ви ж з радістю «ухопились за портфель». Тому, що Вам – начхать
на людей! Головне – кар’єра! Заради якої Ви готові НА ВСЕ! (Далі буде).
Тільки ж — як це корелює з чесністю і гідністю…
І – докерувались… Мало того, що від Вас пішли усі розумні люди (останній – В. Пархомчук). У жовтні 2015 р. за представників ВО «Свобода» (див. газету «Событие» № 41, від 14.10.2015 р, стор. 4), готові проголосувати аж 2 % виборців міста!
Грудень 2013 р. Я повернувся з Майдану, і зайшов у штаб. Де зустрів Вас. Я сказав, що був на Майдані, як козак Війська Запорізького Низового. Та ще й — у самообороні Майдану. Де нас навчили, як захищатись від дії сльозогінного газу, що треба і — не треба робити, коли кидають світлошумові гранати, як групуватись, коли «Беркут» кинув тебе на сніг (оце мені знадобилось. Під час мого арешту «Беркутом»). І попрохав Вас зібрати тих, хто буде їхати на Майдан. Щоб я їм усе розказав. Що було зроблено Вами для людей? Яких Ви, як керівник організації, посилали на Майдан? Нічого… Ви вважаєте, що
чесна людина, яка має гідність, саме так має відноситись до людей?
Далі. Перший мітинг після демонтажу пам’ятника Леніну. Де зібралась небувала кількість пересічних громадян міста. Не зважаючи на мій домашній арешт, я узяв
Не зважаючи на мій домашній арешт, я узяв слово. І запропонував громаді висунути владі вимогу про заборону діяльності в місті відділку КПУ.
Законна була ця вимога, чи – незаконна, справа — другорядна! Тому, що:
1. користуючись моментом, присутні громадяни могли, раз і назавжди,
2. це було потрібно Вам! Тому, що …
Ви ж проігнорували моє звернення. Самотужки вирішивши питання ЗА ГРОМАДУ!
1. хто Вам давав таке право?
2. це було чесно з Вашого боку? По відношенню до інтересів ВО «Свобода», до мене та до громади міста?
3. Ви – наш, місцевий, Сталін? Який усе вирішує самотужки. Бо йому — начхать на людей!
4. Чи Ви, як завжди, не зрозуміли скритого змісту того, що я запропонував? Так – у чому питання? Треба було зробити по-моєму! А я б, потім, усе Вам пояснив! Як не раз пояснював, чому саме так, а не інакше, сформулював ту чи іншу листівку! Чи – якусь елементарну
ситуацію! Згадайте вересень 2014 р. Ми удвох стояли у штабі. Де, праворуч віддверей, лежали дві пачки газет. Більш давнішні – знизу, нові – зверху.
Зайшла якась жінка. І стала діставати газету з нижньої пачки. Ви сказали їй, щоб брала з верхньої. А потім звернулись до мене. Сказавши, що хочете, щоб жінка ознайомилась з новою інформацією. На що я відповів, що читаючи старі газети, людина буде знати позицію партії з тих чи інших питань. Олександре! Вам це не було зрозуміло БЕЗ МОЇХ ПОЯСНЕНЬ???
Ну а потім почалась передвиборча компанія. І – починаються мої нові питання до Вас.
Згадаємо ті фотографії, які були на виставці фото з Вами, у штабі. Зокрема – фото, зроблене Д. Кандрашкіним біля виборчої дільниці № 223, Київ, восени 2012 р. І на якій відсутні багато з тих, хто там
був разом з Вами. А – де ж фото, зроблені тоді ж, біля дільниці № 223, моїм фотоапаратом? Зокрема – додане. Де стять: якийсь чоловік, О. Усік, я, О. Замковий, Д. Кандрашкін, Ви та м. Дорофєєв. Я, здається, розумію! О. Усік особисто Вам не догодив. Тим, що якби були вибори очільника міської організації, я впевнений: вибрали б саме Олега. І Ви вирішили не згадувати його, зайвий раз! Людина, з якою два роки
тому Ви, пліч-о-пліч, стояли на одній барикаді, стала заважати Вам, Вашій кар’єрі… Кого, з Ваших сьогодняшніх колег, Ви не будете згадувати через два роки?
ПРИМІТКА. Усі фото, з заходів 2012—2013 рр. я, свого часу, зкинув на вінчестер комп’ютера штабу.
Тепер подивимось газетні публікації. Спочатку — оцю, газета «Событие» № 41 від 15.10.2014 р, стор. 7. Де, у статті—автобіографії,
Ви пишете (третя колонка, унизу): «Громадську роботу розпочав у 2011 році …»
А тепер — оцю, газета «Деловые ведомости» від 01.03.2006 р., стор. 19 (скан додано). Де, у табличці «Від виборчого блоку політичних партій «Народний блок Литвина», під № 19, знаходимо: «Залєвський
Олександр Юрієвич».
Як же «звести докупи» цю інформацію? Що протирічить одна одній? Що, Ви йшли по вулиці, коли раптом до Вас підійшли незнайомі люди. Які примусили Вас – силою! — стати кандидатом у депутати від
«Народного блоку Литвина»? А може, Ви, Олександре, брешете? Як одна з керівників ВО «Свобода» Ірина Фаріон? Вона збрехала про те, що не була членом КПРС. Ви брешете проте, що не були членом партії Литвина… А де ж – Ваші чесність і гідність?
А тепер — оцю, газета «Событие» № 42 від 22.10.2014 р, стор. 4
(скан додано). Де за Вас агітують Ваші підлеглі. А Ви знаєте, що тільки безчесні і безсовісні люди використовують, з своєю метою, тих, хто від них залежить? Цікаво, що б сказали про Вас оці люди сам-на сам…
І де знову — чергова брехня. А саме: у цій статті написано: «САША (як ми його … називаємо …) – виходець із звичайної робітничої сім’ї…» (перша колонка, рядки 16 та 17 зверху). А у статті—автобіографії (газета «Событие» № 41 від 15.10.2014 р, стор. 7) Ви пишете: «Батько працював старшим майстром
на ПХЗ, мати – технолог на чавунно-ливарному заводі» (перша колонка, рядки 6—9 зверху).
А тепер — оцю, газета «Событие» № 44 від 05.11.2014 р, стор. 2
(скан додано). Де наведено Ваші слова, про щойно минулі вибори: «… главное, чтоб все было по закону. Поймите, есть я, и есть «Свобода», и есть Закон, который должен быть соблюден».
А тепер подивимось оце фото (додано). Зроблене мною 11.04.2015 р. Де ясно видно одну з Ваших передвиборчих листівок. Які десятками висіли на лівому березі весною 2015 р,
поки їх не змили дощі. І які, «по закону», треба було зняти ЗА ДЕНЬ ДО ВИБОРІВ. Питання до Вас, Олександре:
1. Ви знову брешете?
2. оце – Ваша чесність і гідність?
3. якіх законів Ви дотримуєтесь, а яких – ні, і – чому?
А ще — згадаємо білборд, що стояв неподалік від кінотеатру «Мир». З правого боку, за мостом, якщо їхати до кінотеатру від
зупинки «Овочевий ринок». На білборді було велике Ваше зображення та текст. Щось на кшалт: «Ми зібрали для воїнів АТО ___ тисяч гривень, а також ____». Це – чудово, і – робить честь організації! Але ж ті, хто знає, як все відбувалось, розуміють: «левова частка» цієї праці була виконана особисто С. Злючим! А також — членами партії та волонтерами, що стояли на вулиці, біля наметів. А Ви, з метою зробити кар’єру, вирішили присвоїти їх працю! Це таке у Вас уявлення про чесність і гідність?
І останнім часом у місті встановлено багато білбордів ВО «Свобода». (Цікаво, за які гроші? Тут С. Злючий підняв галас, на
увесь Інтернет, через якийсь беушний електрочайник…) На яких зображено легіонерів партії. Для чого це, Олександре? Ви знову хочете отримати дівіденди, використавши чужі заслуги? А як же — Ваші чесність і гідність? Чи головне – кар’єра? І — будь-яким чином?
З наведених фактів видно: Ви, Олександр Залєвський, не дуже розумний, брехливий і — безчесний кар’єрист. Непорядність якого межує з підлістю. Словами «чесність і гідність» Ви прикрили свою гнилу суть. Яку добре видно при
неупередженому аналізі Ваших вчинків.
Ось які люди цінуються у ВО «Свобода»! Ось кого підтримує
голова Дніпропетровської обласної організації ВО «Свобода» О. Замковий! Ось яких людей ВО «Свобода» висуває на найвищі
державні посади!
І – членам міської організації. Не можна вибрати батьків і Батьківщину. Друзів кожен вибирає собі сам. Пам’ятаючи прислів’я: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти!»
Екс-Головний конструктор Д-КР «Зоря», В-ПК України, екс-працівник Департаменту інформатизації, Національного
банку України, а нині –ветеран праці, козак Війська Запорозького Низового та, кажуть, герой Майдану — Олександр Скорик